11 жовтня проєкт “ArtArmor” анонсували у Military Media Center. Волонтерський центр “Ukraine For Heroes” за допомогою креативної агенції McCann Kyiv, та арт-кураторки і радниці з мистецтва Ірини Юферової відшукали справжні використані плити із бронежилетів, які на полі бою вже зупинили ворожі кулі та врятували життя.

 

В рамках проекту найвідоміші українські митці Тіберій Сільваші, Назар Білик, Петро Бевза ( Petro Bevza), Андрій Блудов, Юрій Вакуленко, Олексій Сай, Світлана Ратошнюк, Антон Логов, Леонід Колодницький створили на основі бронеплит ексклюзивні твори мистецтва.

 

Презентація проекту запланована на 14 жовтня – День захисників та захисниць України.

 

В Україні започаткували мистецький проект “ArtArmor”, ініціатором та організатором якого став волонтерський рух “Ukraine for Heroes”. Презентація уже за місяць – 14 жовтня, передає УНН.

 

“Допомагати – це поклик душі нашої великої волонтерської родини “Ukraine for Heroes”. Проект “ArtArmor” – про допомогу і заради нашої армії та наших Героїв! Тих, хто рятує життя кожного у тилу, хто ризикує собою звільняючи кожен сантиметр рідної землі, тих, за кого ми молимося і кого так чекаємо додому!” – йдеться у повідомленні.

 

За допомогою Генерального штабу ЗСУ та особисто Валерія Залужного, Міністерства оборони України та особисто Олексія Резнікова волонтери відшукали справжні “відпрацьовані” бронеплити від бронежилетів, які побували в бою, зупинили ворожі кулі й осколки і врятували найцінніше – життя наших Героїв.

 

“Уперше бронеплити стають мистецькими об’єктами! Найвідоміші митці нашої країни роблять із цих плит унікальні твори, які нагадуватимуть світу про війну в Україні. І про те, як ми потребуємо інструментів у цій боротьбі добра проти зла!

 

Згоду на участь у “ArtArmor” дали: Tiberiy Szilvashi, Назар Білик, Petro Bevza, Bludov Andrei, Юрій Вакуленко, Liosha Say, Світлана Ратошнюк, Anton Logov, Leonid Kolodnitsky”, – йдеться у повідомленні.

 

Проект підтримали ЗСУ, МВС, Міноборони.

Арт-об’єкти з бронежителів – до дня захисника волонтери «Україна для героїв» запустили мистецький проєкт, в якому дають друге життя плитам з бронежилетів, які зупинили кулі і врятували життя бійців.

 

Перетворити відпрацьовану броню на витвір мистецтва погодилися відомі українські художники і митці, а вилучені кошти від продажу арт-об’єктів підуть на потреби наших захисників, йдеться в ТСН.

 

Білий птах, що виривається вперед, а поруч розстріляна броня – художник Петро Бевза так бачить майбутню експозицію своєї роботи з плитою, яка на полі бою врятувала українського бійця від ворожої кулі. «Кожного разу, коли я приступав до праці, я не хотів вторгнення, не хотів бути таким, як та куля, чи осколок, який прилетів до бійця. Поступово виникла ідея використати мотив, який там присутній. Ця незнищена душа, яка оживає і рухається в майбутнє до перемоги», – каже скульптор Петро Бевза.

 

Захисна плита з бронежилету підписана прізвищем військового на зворотному боці. І цей артефакт російської агресії має побачити світ – впевнений Петро Бевза. Зобразити воїна як білого птаха художник вирішив після серії картин, написаних від початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Виставка робіт автора нині представлена в Київській картинній галереї.
Описи до картин і назви до них писали військові, які нині воюють на фронті. Аби допомога їм не припинялась, волонтери задумали поєднати мистецтво із реальними наслідками російської агресії. Ідея перетворити військові бронеплити на арт-об’єкти прийшла, коли волонтери працювали над пошуками нових інвестицій для допомоги Збройним силам України. «Арт-броня – це мистецтво, яке рятує життя. Проєкт тільки стартує, ми вкладаємо з партнерами велику кількість часу і енергії і сподіваємося на те, що в нас вийде масштабний проєкт заради масштабної допомоги ЗСУ. Сам проєкт народився в процесі співпраці з креативною агенцією McCann Kyiv. Ця ідея була супер креативною і ми побачили в ній родзинку», – переконує співзасновник благодійного фонду і волонтерського руху Олександр Ковальчук.

 

Зо два десятка пробитих бронежилетів, які врятували їхнім власникам життя, завдяки художникам згодом перетворяться на арт-об’єкти. Прошиті кулями відпрацьовані плити надали у Міноборони. «Геніальність проєкту, коли беруться реальні бронеплити від реального військового, чи ЗСУ, чи прикордонника, чи нацгвардійця, яка зберегла йому життя. То ця плита отримує друге життя, вона віддається в руки осіб, які роблять з цього арт-обєкт. Ми, як Міноборони, неймовірно підтримуємо таку активність, таку ініціативу. Ми дякуємо за те, що вони роблять разом з нами, допомагають сектору безпеки і оборони виконувати головну місію – чистити нашу землю від ворога», – каже міністр оборони України Олексій Резніков.

 

роєкт залучив до роботи з десяток відомих українських митців, роботи яких згодом продаватимуться на благодійному аукціоні в Європі. «Зараз ми говоримо про, я сподіваюсь, мільйони доларів, які ми зможемо направити на допомогу ЗСУ», – каже голова фонду.

 

Вилучені кошти підуть на закупку найнеобхіднішого спорядження для військових сектору оборони і безпеки. Перша презентація робіт мистецького проєкту в столиці відбудеться за місяць, на день захисників і захисниць України. Після цього виставка рушить європейськими містами, аби наочно нагадати світу про військові злочини країни агресорки.

«ДІД» каже, молитва дає сили! А коли молишся на своїй землі, яку захищаєш, — молитва в рази сильніша! Він просить у Бога добра своїм рідним і онукам, яких має четверо. Молиться за український народ і за найскорішу Перемогу України. «ДІД» хоче повернутися до мирних справ — вирощувати пшеницю на рідній Кіровоградщині, майструвати по дереву й металу. Вірить, що лікарі допоможуть, і він зможе це робити попри уражену ключицю. Це сталося вранці 31 липня в Пісках. «ДІД» сидів в окопі, куди й прилетіли три міни. Життя бійцю врятував бронежилет. Коли чоловік згадує про травму, згадує бої, побратимів, згадує те, що воліє забути, але ніколи не забуде і не пробачить ворогові! Це біль і втрати України. Утім, знає напевне – росія буде ще довго розплачуватися за цю війну.

«АПЕЛЬСИН» не багатослівний – важко після поранення. Пройшовши Лисичанськ і лінію фронту, каже, трохи не пощастило в Тошківці. Там росіяни розстрілювали будинки з танків. Олега накрило плитою. Чоловік залишився живим, але уражений спинний мозок не дозволяє йому пересуватися без інвалідного візка. Народився в Казахстані в родині військового. Сім’я багато переїжджала. Олег відслужив за призовом у ракетних військах. У мирний час працював водієм і мріяв про звичайне життя, риболовлю, походи в ліс. Тепер увесь його світ — це його дружина Наталка. Саме вона допомагає йому повертатися до оптимістичного життя. І завдяки їй Олег написав першу в житті картину про руде кошеня, яку назвав «Апельсин».

«Вийшов «ЇЖАК» із туману і йде на війну з москалями!» – він так жартує про свій позивний. Отримав його за «колючу» вдачу. Замолоду Віктора ледь не звільнили з заводу, бо намалював на молоковозі тризуб. У зрілому віці — отримав попередження, бо побив москалів у Москві, за зневажливе ставлення до українців. У 2016-му він просився на Донбас, але не взяли за віком. До повномасштабного вторгнення чоловік працював на будівництві в Польщі. Коли на Батьківщину прийшли путінські війська, довго не роздумував, що робити, – приїхав і записався до лав Збройних Сил. Тепер він військовий медик. «ЇЖАК» отримав поранення 4 серпня на Запорізькому напрямку. Його знайшли непритомним. Далі були 5 діб у комі й госпіталі по всій країні. Донька Віктора теж військова медикиня. Син проходить останні погодження перед прийомом в армію, а дев’ятирічний онук збирає гроші на підтримку ЗСУ.

 

«ЇЖАК» упевнений – у цій війні Україна бореться і за себе, і за весь цивілізований світ. Бореться й переможе!

Він родом із села Велика Костромка, де свого часу стояв загін легендарного «батька Махна». «НЄМЄЦ» розказує, що його прадіда радянська влада заслала в Сибір тільки тому, що той був німцем. Сергій любить українську історію, каже, в ній простежується вся сила нашої нескореної нації. Якийсь час чоловік працював на «Запоріжсталі», а 2020-го підписав контракт із ЗСУ. Мовляв, завжди знав – росія не зупиниться на Криму й Донбасі. Поранення «НЄМЄЦ» отримав на Ізюмському напрямку, коли ворог їх накрив артобстрілами. Боєць упевнений: якісні бронежилети, каски – це і захист, і маневреність.

Він рядовий РВП. На Великдень «ЖУРАВЕЛЬ» потрапив під обстріл в Ізюмі, але рани заліковував на передовій, мовляв, на госпіталь часу не було. Останнє поранення отримав на початку вересня в Бахмуті. Воно й підкосило здоров’я, та не бойовий дух. Віталій жартує, вірить у Перемогу й мріє повернутися на улюблену роботу адміністратора продовольчого магазину. А ще купити путівки й таки злітати з родиною на відпочинок в омріяний Єгипет.

Він волинянин. Учився на фотографа й любив знімати весілля. Розбирається в електриці, працював водієм у фермерському господарстві. Висаджує малину, але любить полуничне варення. Олександр – добрий господар: до війни мріяв посадити сорт «Марівела» й зробити крапельний полив городу. Тепер каже, буде лише керувати процесом. У травні отримав тяжке поранення біля Попасної. За чотири місяці йому зробили шість операцій, лікували у вісьмох медзакладах.

 

Боєць дякує Богові, що залишився живим і якісним засобам захисту, які вберегли.

Він будівельник і загартований у боях воїн. Він понад усе цінує життя, але готовий віддати його за Україну. «ФІЛОСОФ» не любить соцмереж, а любить міцну каву. Заварює її навіть у найгарячіші фронтові моменти, мовляв: як це, воювати й кави не випити? Рашистський «лєпєсток» відірвав йому п’яту, але боєць каже: повернеться в стрій, бо його досвід і знання на «нулі» безцінні.